Порядок оплати послуг адвоката

Оплата послуг БВПД збільшиться вдвічі з 2018 року

Уряд підтримав збільшення вдвічі рівню оплати послуг адвокатів за годину роботи надання БВПД з 1 січня 2018 року – до 5% прожиткового мінімуму на місяць, розрахованого відповідно до закону для працездатних осіб. Як повідомляє Координаційний центр з надання правової допомоги, Кабмін підтримав пропозиції Мін’юсту щодо внесення змін до постанови КМУ від 17.09.2014 № 465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу», передає «Закон і Бізнес».

Підтримані Урядом зміни стосуються низки ініціатив, що дозволять збільшити і збалансувати умови оплати праці та відшкодування витрат адвокатів за надання БВПД, а саме:

— з 1 січня 2018 року розмір оплати за годину роботи адвоката за надання правової допомоги становитиме 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

— уніфіковано структуру викладення інформації щодо обчислення розміру винагороди адвокатів за надання правової допомоги шляхом перенесення механізму оплати послуг адвоката за надання правової допомоги, передбаченої пунктами 2, 3 частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та викладення його за допомогою відповідних формул. За аналогією з іншими випадками надання БВПД, при розрахунку розміру винагороди адвоката враховано фактор особливої категорії клієнта (неповнолітні, особи, які мають фізичні чи психічні вади і т.д.), що у попередній редакції постанови не брався до уваги;

— об’єднано підхід до оплати послуг адвокатів за надання правової допомоги: особі, до якої застосовано адміністративне затримання та/або адміністративний арешт; особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; у разі залучення до окремої процесуальної дії; у процедурах, пов’язаних з видачою особи (екстрадицією), запроваджено уніфіковану формулу розрахунку;

— спрощено порядок застосування коефіцієнта повноти розгляду доказів судом;

— у зв’язку з неоднозначним застосуванням положень кримінального процесуального законодавства в частині визначення терміну «завершене судове засідання» запроваджено коефіцієнт, що передбачає врахування кількості днів, протягом яких адвокат брав участь у судових засіданнях. Зазначений коефіцієнт застосовуватиметься на всіх стадіях судового провадження у разі, коли на відповідній стадії провадження було понад п’ять таких днів (у попередній редакції постанови цей фактор враховується лише на стадії розгляду в суді І-ої інстанції у разі, якщо відбулося понад 10 судових засідань);

— з метою уникнення двозначного трактування поняття «епізод злочинної діяльності» для потреб розрахунку наводиться визначення епізоду злочинної діяльності та особливості врахування кількості таких епізодів у випадку продовжуваного злочину.

Крім того, за наявності підтверджуючих документів адвокатам відшкодовуються витрати, пов’язані з наданням правової допомоги, зокрема на придбання пально-мастильних матеріалів, відповідно до нормативів, визначених для бюджетних установ, у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості або за відсутності сполучення транспортом загального користування, з урахуванням відстані від місця проживання адвоката або його робочого місця до місця надання правової допомоги та в зворотному напрямку.

Як очікується, реалізація Постанови потребуватиме понад 100 млн гривень додаткових видатків з державного бюджету на рік.

Порядок оплати послуг адвоката

Щодо порядку оплати послуг адвоката

ПИТАННЯ: Який порядок оплати послуг адвоката?

ВІДПОВІДЬ: Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 18.04.2012 р. затверджено Порядок оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах.

Зазначений Порядок визначає механізм обчислення розміру винагороди та її виплати адвокатам, які надають вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах.

Оплата послуг адвокатів з надання вторинної правової допомоги здійснюється виходячи з розміру оплати за годину роботи адвоката:

за фактичний час роботи адвоката з надання вторинної правової допомоги на підставі доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі — центр) та акта наданих послуг, довідки про виконання окремих дій з надання вторинної правової допомоги, яка є невід’ємною частиною акта,- у разі надання вторинної правової допомоги особі, затриманій в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку;

відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають вторинну правову допомогу у кримінальних справах, на підставі доручення центру та акта наданих послуг, розрахунку розміру винагороди адвоката за надання вторинної правової допомоги у кримінальній справі, який є невід’ємною частиною акта,- за кожною завершеною стадією провадження у кримінальній справі, у якій адвокат здійснює або здійснював захист.

Розмір оплати за годину роботи адвоката з надання вторинної правової допомоги становить 2,5 % мінімальної заробітної плати, визначеної законом на час надання послуг адвокатом.

Розмір оплати послуг адвокатів з надання вторинної правової допомоги особі, затриманій в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, у неробочий час, вихідні та святкові дні обчислюється виходячи з подвійного розміру оплати за годину роботи адвоката з надання вторинної правової допомоги.

У разі прибуття адвоката до затриманої особи пізніше встановленого законодавством строку без поважних причин розмір оплати послуг такого адвоката, наданих цій особі, зменшується вдвічі.

Оплата послуг адвокатів з надання вторинної правової допомоги здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання акта наданих послуг.

Адвокатам для прибуття за дорученням центру до визначеного місця конфіденційного побачення із затриманою особою відшкодовується за наявності підтвердних документів вартість проїзду громадським транспортом, а у разі об’єктивної неможливості прибути у визначений час до такого місця за допомогою громадського транспорту — вартість витрат на пально-мастильні матеріали відповідно до нормативів, визначених для бюджетних установ.

Газета «Юрист консультує», 19/2012, 01.07.2012
Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Україна»

Скільки та від кого адвокати зможуть отримати за свої послуги в суді

№20 (1318) 20.05—26.05.2017

Щоб компенсувати витрати на правову допомогу, адвокатові доведеться зібрати цілий портфель доказів на їх підтвердження.

Нині розмір компенсації витрат на послуги адвоката в цивільному та адміністративному процесах обмежений 40% прожиткового мінімуму. А законопроектом про внесення змін до процесуальних кодексів передбачається таке обмеження скасувати та розширити зміст поняття «витрати на правову допомогу».

Недоречне обмеження

Відповідно до закону «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 №4191-VI цей показник установлено на рівні 40% прожиткового мінімуму. Деякі правники зазначають, що таке обмеження не лише не виправдане, а й суперечить чинним Цивільному процесуальному та Кодексу адміністративного судочинства.

Крім того, за словами доцента юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, керуючого партнера АО «Мельник, Кухнюк і партнери» Дмитра Кухнюка, відповідна норма не узгоджується з ст.19 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Стаття виділяє різні види адвокатської діяльності, витрати на яку повинні підлягати компенсації. Зокрема, сюди входить надання правової інформації, консультацій та роз’яснень, складання процесуальних документів тощо. Адвокат може займатись іншими видами адвокатської діяльності, не забороненими законом. Натомість закон №4191-VI передбачає тільки компенсацію витрат на правову допомогу в судовому засіданні, а також під час учинення окремих процесуальних дій поза судом, наприклад ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, за словами юриста, чинний закон і практика, зокрема Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, передбачає, що можуть компенсуватися витрати на правову допомогу навіть у позасудовому порядку. Проте кожну витрату треба підтверджувати, відповідно, компенсації підлягають тільки видатки у вигляді сплачених грошей. Це означає, що післяплата фактично неможлива.

Корисні зміни

Проект закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (№6232) передбачає, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів (ст.138 ЦПК, ст.134 КАС).

Також розширюється зміст поняття «розмір витрат на правничу допомогу адвоката». До них належатимуть, зокрема, гонорар за представництво в суді та іншу професійну допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збирання доказів тощо, а також вартість послуг помічника. Для визначення розміру відшкодування подаватиметься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та понесених ним витрат.

При цьому розмір останніх на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:

• складністю справи та виконаними роботами;

• часом, витраченим на їх виконання;

• обсягом наданих послуг та виконаних робіт;

• ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У разі неспівмірності витрат за клопотанням сторони суд може зменшити їх розмір. При цьому обов’язок доведення такої неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Д.Кухнюк уважає зміни позитивними. Тим більше що компенсації підлягатимуть як фактично сплачені кошти, так і майбутні видатки. Доцільним, за його словами, є й те, що до витрат зараховуватимуть не тільки гонорар адвоката за представництво в суді, а й іншу правову допомогу, наприклад ту, яка передбачає підготовку справи до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника правника.

Щоправда, відзначив юрист, відповідно до закону про адвокатуру захисники не надають послуг і тим більше не виконують роботи, бо не працюють за наймом і на них не поширюється дія Кодексу законів про працю. Натомість вони надають правову допомогу. Тож до проекту варто внести відповідні уточнення.

Забезпечення витрат

Крім того, проектами кодексів передбачено забезпечення та попередню оплату судових витрат. Так, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв’язку з розглядом справи. Такий розрахунок не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами слухання.

Причому як захід забезпечення витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших, які він має понести у зв’язку з розглядом справи (забезпечення витрат на правничу допомогу).

Такий підхід застосовуватиметься, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов;

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови в задоволенні позову.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

«Під час розподілу витрат між сторонами враховується низка обставин. Зокрема, чи пов’язані вони зі справою, чи є розмір співмірним. Ураховується, що цікаво, поведінка сторони: чи не затягувала вона розгляду справи, чи не зловживала своїми процесуальними правами — та її дії щодо спроби врегулювати спір мирним шляхом», — розповів Д.Кухнюк. Також він звернув увагу на те, що докази, які підтверджують витрати, подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після постановлення рішення.

Читайте так же:  Договор поставки особенности

Ризики зловживань

Утім, деякі правники бачать у змінах і певні загрози. Адвокат Михайло Оніщук зазначив: стане складніше доводити розмір витрат, буде потрібно подавати більше паперів.

Крім того, на його думку, можна змоделювати ситуацію, коли відповідач знайде певні декларації фізособи або документи про начебто неспроможність позивача відшкодувати витрати в сумі, скажімо, 20000—30000 грн. І буде просити залишити позов без розгляду. При цьому в суду фактично не буде іншого шляху, як задовольнити це прохання. «Чи не буде це вкупі з монополією адвокатів на представництво в суді, зі значними розмірами досудових витрат і з таким складним шляхом відшкодування витрат на правову допомогу обмеженням доступу до правосуддя?» — пройнявся запитанням М.Оніщук.

Координатор робочої групи з реформування процесуального законодавства Ради з питань судової реформи при Президентові Віктор Короленко погодився, що в певній мірі доводити розмір витрат на правову допомогу стане складніше. Одначе він сподівається, що суди не прийматимуть рішень на підставі «якогось папірця». Тож відповідачу доведеться мати вагомі докази щодо майнового стану позивача. Крім того, чиновник переконаний, що суди навряд чи погоджуватимуться із заявленими надмірно високими компенсаціями.

В.Короленко також зазначив, що відповідні норми не є вітчизняною вигадкою. Подібний механізм працює у Великій Британії та США. «Тому на засадах змагальності, доведеності справедливості, пропорційності суд має вирішувати питання про розмір витрат на правову допомогу», — пояснив він.

Повинна бути довіра

На думку розробників, запропонований механізм не створює підґрунтя для свавільного залишення позову без розгляду. Бо, по-перше, передбачено визначення такого поняття, як «очевидно безпідставний позов». Покладаються сподівання на суди, що практика невдовзі визначиться із цим поняттям, оскільки «виходимо з того, що повинна бути довіра до суду, і широка дискреція суду й має полягати саме в цьому».

По-друге, залишається можливість апеляційного оскарження ухвали про залишення позову без розгляду. Якщо була допущена суддівська помилка, апеляційна інстанція із цим розбереться. Крім того, варто враховувати, що залишення позову без розгляду фактично має ознаки перешкоджання доступу до правосуддя.

Якщо позов дійсно безпідставно буде залишено без розгляду, для суддів наставатиме дисциплінарна відповідальність. «Це ще один запобіжник, який слугуватиме тому, що ці норми будуть використовуватися суддями добросовісно», — вважає В.Короленко.

Наскільки ефективними положення виявляться на практиці — побачимо вже незабаром. Очевидно, що в учасників процесу виникатимуть оригінальні ідеї з приводу того, як скористатися новелами. Проте варто також пам’ятати, що нове законодавство передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Які ризики може спричинити скасування граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу?

Денис ШКІПТАН,
адвокат, партнер ЮФ Pravovest:

— Уважаю, що зміни в частині компенсації витрат на правничу допомогу є очікуваними, оскільки процес удосконалення інституту адвокатури в Україні, хоча й був запущений шляхом уведення монополії адвокатури на представництво й захист прав та інтересів клієнта в судових інстанціях, усе ще потребує розвитку й удосконалення.

Передбачена законодавцем можливість погодження розміру суми компенсації безпосередньо в договорі про надання правової допомоги дає можливість клієнту частково чи повністю мінімізувати свої витрати, які будуть понесені через залучення висококваліфікованого адвоката для захисту своїх прав та інтересів. Звичайно — у випадку перемоги.

Виходить, клієнт не тільки відновлює свої права та інтереси, а ще й повністю може відшкодувати понесені витрати, що для цього знадобилися, за рахунок порушника. Це є досить виправданим і справедливим.

Законодавець намагається мінімізувати ризики спекуляцій з боку клієнта й адвоката через завищення зазначених у договорі витрат шляхом запровадження та розширення переліку доказів, які необхідно буде подати до суду для аналізу, вивчення й дослідження їх обґрунтованості для уникнення відповідних зловживань.

Однак недоцільно також відкидати існування принципу «зворотного боку медалі» таких нововведень, що можуть використовуватися клієнтом за спільної згоди з адвокатом із корисливих мотивів для завищення цих витрат. Наприклад, шляхом їх надумування, що супроводжуватиметься підробленням документів, завищенням обсягу фактично наданих послуг, що призведе до введення суду в оману, незаконного затвердження нереальних витрат і стягнення більшої компенсації, ніж належить.

Катерина НАУМЕНКО,
юрист ТОВ «Правова корпорація «Татаров, Фаринник, Головко»:

— У будь-якому разі не виключені випадки завищення сторонами у справі витрат на правничу допомогу. Це відбувається й тепер, оскільки одна сторона завжди зацікавлена максимально стягнути з іншої і понесені витрати як компенсацію за всі незручності, пов’язані з порушенням її прав та інтересів, а також судовим процесом.

Питання полягає в належному доказуванні понесених витрат. Так, проектами обох кодексів передбачено певний порядок такого доказування. Зловживання в цьому питанні додатково обмежується наданням протилежній стороні права заперечувати проти заявлених витрат.

Проте доцільно було б установити право суду за власною ініціативою (а не лише за клопотанням іншої сторони) зменшити розмір витрат у разі недодержання вимог щодо їх співмірності. Адже не завжди сторона має належний рівень знань у сфері права, аби довести таку неспівмірність. Крім того, іноді справи розглядаються без безпосередньої участі в засіданні протилежної сторони.

Також проектом ЦПК передбачено обов’язок подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у тому числі на правничу допомогу. Якщо такий розрахунок не надано, суд може відмовити стороні в їх відшкодуванні. Це нововведення не можна вважати доцільним, оскільки не визначено, із чого має виходити сторона при складанні такого розрахунку та як можна заздалегідь передбачити кількість і тривалість судових засідань. Тобто подання такого розрахунку зведеться до складання формального, нічим не підтвердженого документа, коли сторона буде включати до нього необґрунтовано великі суми.

Що стосується розширення переліку видів витрат на правничу допомогу, які можуть бути компенсовані, то це нововведення є доцільним. Перелік, чинний сьогодні, не повною мірою відповідає сучасним реаліям, оскільки в ньому згадується про компенсацію витрат лише за участь у судовому засіданні, під час учинення окремих процесуальних дій поза ним та ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На мою думку, мають ураховуватися витрати, понесені й на стадії підготовки справи до розгляду та під час збору доказів, як передбачено проектами кодексів. Наразі ж неможливо стягнути навіть витрати на складання позовної заяви, хоча цілком очевидно, що така дія є обов’язковою та визначальною.

Водночас уважаю недоцільним включення до цього переліку вартості послуг помічника адвоката. Помічник працює на підставі трудового договору. Його повноваження є достатньо обмеженими, зокрема, він виконує доручення адвоката, за винятком тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) такого адвоката.

У будь-якому разі для запобігання зловживанням необхідно залишити встановлений на законодавчому рівні граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу. Наразі це 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (нині — 640 грн.) за годину.

Катерина БЕЗНОЩЕНКО,
юрист ЮК Jurimex:

— Відсутність у проектах процесуальних кодексів обмеження суми, яка може бути відшкодована за понесення судових витрат, є досить двояким. Так, нові редакції процесуальних законів передбачають механізм визначення розміру витрат на правничу допомогу шляхом подання детального опису робіт, виконаних адвокатом, наданих послуг та понесених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Передбачається також необхідність подання документального підтвердження таких витрат.

Окрім того, встановлюється, що їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, обсягом робіт адвоката та ін. В іншому випадку заявлений учасником до компенсації розмір витрат може бути зменшений судом за клопотанням сторони, на яку вони покладаються. Тому можна зробити висновок, що сума витрат на правничу допомогу, яка підлягатиме компенсації, буде перевірятися судом на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Звичайно, ефективність такого механізму визначення та компенсації судових витрат буде підтверджена чи спростована тільки на практиці.

Разом з тим поняття співмірності витрат є досить оціночним, адже вартість аналогічного обсягу роботи в адвокатів відрізняється, а ринкових цін на такий вид послуг немає. Тому можливе завищення однією зі сторін розміру витрат на правничу допомогу.

Урядовий портал

  1. Головна
  2. НПА
  3. Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 17 вересня 2014 р. № 465

Питання оплати послуг та відшкодування
витрат адвокатів, які надають безоплатну
вторинну правову допомогу

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

2. Установити, що оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюються на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

1) до набрання чинності цією постановою, та актів наданих послуг, що подані адвокатами у цей же період, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, що діяли до набрання чинності цією постановою;

2) до набрання чинності цією постановою, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатами після набрання нею чинності, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженими цією постановою.

3. Міністерству юстиції затвердити протягом місяця форму акта надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

5. Ця постанова набирає чинності у місячний строк з дня її опублікування, крім пункту 2 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з початку надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, зазначеним у пунктах 1, 2, 8—12 частини першої статті 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”.

Порядок оплати послуг адвоката

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 18 квітня 2012 р. N 305
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 465 від 17 вересня 2014 р.)

Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів,
які надають безоплатну вторинну правову допомогу

(Назва Постанови із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ
N 868 від 19.09.2012;
в редакції Постанови КМ
N 1215 від 19.12.2012)

(Щодо компенсації процесуальних витрат у
разі зменшення обвинуваченому, потерпілому розміру
належних до оплати витрат або звільнення зазначених
осіб від їх оплати повністю або частково
див. Постанову КМ
N 1104 від 19.11.2012)

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

(Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях.

(Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1215 від 19.12.2012)

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. N 821 «Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних провадженнях за рахунок держави» (Офіційний вісник України, 1999 р., N 20, ст. 884);

Читайте так же:  Базарный карабулак приставы

(Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

постанову Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. N 539 «Про внесення змін до Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави» (Офіційний вісник України, 2008 р., N 43, ст. 1418).

3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Прем’єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 квітня 2012 р. N 305

Порядок
оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів,
які надають безоплатну вторинну правову допомогу

(Назва Порядку із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ
N 868 від 19.09.2012;
в редакції Постанови КМ
N 1215 від 19.12.2012)

(У тексті Порядку слова «вторинна правова допомога»
у всіх відмінках замінено словами «безоплатна вторинна
правова допомога» у відповідному відмінку
згідно з Постановою КМ
N 1215 від 19.12.2012)

1. Цей Порядок визначає механізм обчислення розміру винагороди та її виплати, відшкодування витрат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу (далі — адвокати) особам:

до яких застосовано адміністративне затримання;

до яких застосовано адміністративний арешт;

які затримані за підозрою у вчиненні злочину;

до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою;

стосовно яких порушено кримінальне провадження відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для:

— здійснення захисту за призначенням;

— проведення окремої процесуальної дії.

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012; в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

2. Оплата послуг адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється один раз на місяць не пізніше останнього робочого дня цього місяця виходячи з розміру оплати за годину роботи адвоката:

за фактичний час роботи адвоката з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі — центр) та акта наданих послуг, довідки про виконання окремих дій з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтвердженої копіями відповідних процесуальних документів, яка є невід’ємною частиною акта та оформляється згідно з додатком, — у разі надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, зазначеним в абзацах другому — шостому і восьмому пункту 1 цього Порядку;

відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях, на підставі доручення центру та акта наданих послуг, розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні та витрат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, підтвердженого копіями відповідних процесуальних документів, який є невід’ємною частиною акта та оформляється згідно з додатком до зазначеної Методики, — за кожною завершеною стадією провадження, на якій адвокат здійснює або здійснював захист.

(Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

2-1. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у довідці про виконання окремих дій з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та вихідних даних для обчислення розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні та витрат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, несе адвокат згідно із законом.

(Порядок доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ N 1215 від 19.12.2012)

3. Розмір оплати за годину роботи адвоката з надання безоплатної вторинної правової допомоги становить 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати, визначеної законом на час надання послуг адвокатом.

4. Робота адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, зазначеним в абзацах другому — шостому і восьмому пункту 1 цього Порядку, у нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні оплачується у подвійному розмірі за годину роботи.

(Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 644 від 18.07.2012, N 868 від 19.09.2012; в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

У разі прибуття адвоката до затриманої особи пізніше встановленого законодавством строку без поважних причин розмір оплати послуг такого адвоката, наданих цій особі, зменшується вдвічі.

5. За наявності підтвердних документів адвокатам відшкодовуються витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги:

на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного);

на пально-мастильні матеріали відповідно до нормативів, визначених для бюджетних установ, — у разі використання власного транспортного засобу через об’єктивну неможливість (нічний час, відсутність транспортного сполучення) прибути у визначений час до місця конфіденційного побачення із затриманою особою за допомогою транспорту загального користування.

Відшкодування таких витрат здійснюється один раз на місяць не пізніше останнього робочого дня цього місяця.

(Пункти 5 і 6 замінено пунктом 5 згідно з Постановою КМ N 1215 від 19.12.2012)

Довідка
про виконання окремих дій з надання
безоплатної вторинної правової допомоги

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012; в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 квітня 2012 р. N 305

Методика
обчислення розміру винагороди адвокатів,
які надають безоплатну вторинну правову допомогу
у кримінальних провадженнях

(Назва Методики в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

(У тексті Методики слова
«вторинна правова допомога»
у всіх відмінках замінено словами
«безоплатна вторинна правова допомога»
у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
N 1215 від 19.12.2012)

1. Ця Методика визначає механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору у кримінальних провадженнях, виходячи з установленого розміру оплати за годину роботи адвоката, розрахункового часу, що витрачається адвокатом на надання безоплатної вторинної правової допомоги в одному кримінальному провадженні, з урахуванням особливостей стадій кримінального провадження, протягом яких адвокат здійснював захист, повноти участі адвоката у відповідних процесуальних діях, а також ступеня складності кримінального провадження.

(Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 868 від 19.09.2012)

2. Розмір винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на окремій стадії кримінального провадження обчислюється за такою формулою:

(Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

(Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

де Рв — розмір винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на окремій стадії кримінального провадження;

(Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

20 — розрахунковий час (у годинах), що витрачається адвокатом на надання безоплатної вторинної правової допомоги в одному кримінальному провадженні;

(Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

Огод — розмір оплати за годину роботи адвоката;

Ксп — коефіцієнт стадії кримінального провадження;

(Абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

Кскл— коефіцієнт складності кримінального провадження;

(Абзац сьомий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012; в редакції Постанови КМ N 1215 від 19.12.2012)

Кос — коефіцієнт особливої складності кримінального провадження.

(Абзац восьмий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

3. Коефіцієнт стадії кримінального провадження (Ксп) застосовується для врахування таких особливостей кожної стадії кримінального провадження, протягом якої адвокат здійснював захист особи:

(Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

повнота участі адвоката у процесуальних діях поточної стадії кримінального провадження;

(Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

наявність або відсутність факту припинення участі адвоката у кримінальному провадженні з будь-яких причин до завершення поточної стадії провадження у цьому кримінальному провадженні;

(Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

наявність повного або скороченого провадження в суді першої інстанції;

наявність або відсутність факту участі адвоката у попередніх стадіях кримінального провадження.

(Абзац п’ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

Для стадії розгляду у суді першої інстанції коефіцієнт Кспсп (1 інст.)) розраховується за такою формулою:

де Ксп — відповідне значення коефіцієнта стадії кримінального провадження для стадії суду першої інстанції, наведене у таблиці 1;

(Абзац восьмий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

Кскор — коефіцієнт скороченого провадження, значення якого наведено у таблиці 2;

Кзмін — коефіцієнт зміни складу суду, який дорівнює 0, якщо суд працював одним складом, а у разі, коли склад суду змінювався, — 0,33, помножене на кількість змін суду.

Для інших стадій кримінального провадження застосовуються значення коефіцієнта Ксп, наведені у таблиці 1.

(Абзац одинадцятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

Значення коефіцієнта стадії кримінального провадження (Ксп)

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 20 червня 2018 р. № 511
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465

Кабінет Міністрів України постановляє :

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465 “Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2189; 2017 р., № 4, ст. 117; 2018 р., № 3, ст. 125) зміни, що додаються.

2. Установити, що оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465, в редакції, що діяла на день подання адвокатом акта надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 червня 2018 р. № 511

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465

1. В абзаці першому пункту 4 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого зазначеною постановою, слова “один раз на місяць не пізніше останнього робочого дня цього місяця” виключити.

1) пункт 1 — 1 викласти в такій редакції:

“1 — 1 . Розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги, розрахований згідно з цією Методикою, не може перевищувати граничних значень, наведених у таблиці 1.

Граничні значення розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги

Кількість розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому адвокатом подається акт надання безоплатної вторинної правової допомоги з додатками (далі — акт) до відповідного центру

у разі, коли тривалість стадії процесу (провадження) не перевищує або становить один рік

у разі, коли тривалість стадії процесу (провадження) перевищує один рік

Стадія кримінального провадження*:

у суді першої інстанції

у суді апеляційної інстанції

у суді касаційної інстанції

Стадія провадження у суді під час представництва інтересів клієнта**:

перегляд рішень за нововиявленими обставинами/за виключними обставинами

Територія, де надавалася правова допомога***:

в межах району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката

Читайте так же:  Как узаконить деньги

за межами району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, але у межах відповідного регіону

за межами регіону, де розташоване робоче місце адвоката

__________
Для розрахунку розміру винагороди адвоката згідно з формулами, наведеними у:
* пунктах 4 і 5 цієї Методики;
** пункті 6 цієї Методики;
*** пункті 8 цієї Методики.”;

в абзаці сьомому підпункту 3.1 цифри “1,2” і “1,3” замінити відповідно цифрами “1,1” і “1,2”;

в абзаці першому слово і цифру “Таблиці 1” замінити словом і цифрами “Таблиці 1 — 1 ”;

таблицю 1 — 1 викласти в такій редакції:

Значення коефіцієнта кількості дій адвоката (К дій )

у таблиці 2 у графі “Значення коефіцієнта” цифри “5”, “2” “3,5” і “5” замінити відповідно цифрами “3”, “1,5”, “2,25” і “3”;

в абзаці третьому цифри “1,5” замінити цифрами “1,25”;

в абзаці четвертому цифру “2” замінити цифрами “1,5”;

у таблиці 3 підпункту 3.5 у графі “Значення коефіцієнта” цифри “1,2”, “1,3”, “1,4” і “1,5” замінити відповідно цифрами “1,1”, “1,2”, “1,3” і “1,4”;

в абзаці першому формулу

“Р мед = (2 х К зас + 4 х К мед х К ос. кат х К прип ) х О год х К рез х К звіт ,”

замінити такою формулою:

“Р мед = (2 х К зас + 2 х К мед х К ос. кат х К прип ) х О год х К рез х К звіт ,”;

в абзаці четвертому цифру “4” замінити цифрою “2”;

в абзаці п’ятому цифру “3” замінити цифрою “2”;

в абзаці дев’ятому цифри “1,5” і “1,75” замінити відповідно цифрами “1,25” і “1,38”;

абзац дев’ятнадцятий після слів “у разі, коли” доповнити словами “під час судового розгляду”;

абзаци двадцятий і двадцять перший викласти в такій редакції:

“у разі, коли під час судового розгляду склад суду змінювався, що призвело до розгляду справи спочатку, — 0,33, помножене на кількість змін складу суду;

К пов — коефіцієнт, що застосовується у разі, коли на підготовчому судовому засіданні прийнято рішення про повернення обвинувального акта на доопрацювання внаслідок задоволення клопотання, поданого адвокатом, або повернення обвинувального акта на доопрацювання сталося внаслідок апеляційного оскарження такого акта адвокатом, значення якого становить 0,1, помножене на кількість таких повернень.”;

абзац десятий підпункту 5.2.1 виключити;

таблицю 9 підпункту 5.4 викласти в такій редакції:

Значення окремих заохочувальних коефіцієнтів за результатами здійснення адвокатом захисту на відповідній стадії кримінального провадження (К i )

Відмова у задоволенні клопотання прокурора, слідчого щодо обрання особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження у разі, коли такий результат досягнутий після розгляду слідчим суддею, судом подання прокурора, слідчого

із обранням іншого запобіжного заходу

Заміна або скасування обраного підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження у разі, коли такий результат досягнутий внаслідок розгляду клопотання, поданого адвокатом

у разі скасування запобіжного заходу

з обранням іншого запобіжного заходу

Ухвалення виправдувального вироку або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції, Верховним Судом щодо:

застосовується на стадіях провадження в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції та у Верховному Суді у разі виправдання особи за всіма епізодами обвинувачення; у разі, коли особа виправдана у вчиненні кількох злочинів різного ступеня тяжкості, застосовується один коефіцієнт для максимального ступеня тяжкості злочину. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 4-12 цієї таблиці

злочину з посягання на життя*

особливо тяжкого злочину

злочину середньої тяжкості

злочину невеликої тяжкості

Закриття провадження за відсутності складу злочину, події злочину, у разі невстановлення доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримання щодо:

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження. У разі, коли провадження закрито щодо кількох злочинів, застосовується один коефіцієнт для максимального ступеня тяжкості злочину. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3, 5-12 цієї таблиці

злочину з посягання на життя*

особливо тяжкого злочину

злочину середньої тяжкості

злочину невеликої тяжкості

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям (стаття 45 Кримінального кодексу України), примиренням винного з потерпілим (стаття 46 Кримінального кодексу України), передачею особи на поруки (стаття 47 Кримінального кодексу України), зміною обстановки (стаття 48 Кримінального кодексу України), закінченням строків давності (стаття 49 Кримінального кодексу України)

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3, 4, 6-12 цієї таблиці

Зміна правової кваліфікації злочину:

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження. Коефіцієнти, зазначені в підпункті 1 цього пункту, не можуть одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними у підпункті 2 цього пункту. Коефіцієнти, зазначені в підпункті 1 цього пункту, можуть застосовуватися у разі наявності часткового виправдувального вироку, яким особу виправдано за всіма епізодами найвищого ступеня тяжкості. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-5, 7 цієї таблиці

1) у разі зниження найвищого ступеня тяжкості злочину (за всіма епізодами), у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа:

із злочину з посягання на життя* на особливо тяжкий

із злочину з посягання на життя* на тяжкий

із злочину з посягання на життя* на середньої тяжкості

із злочину з посягання на життя* на невеликої тяжкості

з особливо тяжкого на тяжкий

з особливо тяжкого на середньої тяжкості

з особливо тяжкого на невеликої тяжкості

з тяжкого на середньої тяжкості

з тяжкого на невеликої тяжкості

із середньої тяжкості на невеликої тяжкості

2) у разі зниження максимальної санкції, передбаченої відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, в межах епізоду (групи епізодів) найвищого ступеня тяжкості щодо:

злочину з посягання на життя*

особливо тяжкого злочину

злочину середньої тяжкості

злочину невеликої тяжкості

Зменшення кількості епізодів обвинувачення (за кожен епізод):

застосовується на будь-якій стадії кримінального провадження. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-6 цієї таблиці. Максимальне значення коефіцієнта не може перевищувати для:

злочину з посягання на життя — 0,8;

особливо тяжкого злочину — 0,5;

тяжкого злочину — 0,35;

злочину середньої тяжкості — 0,25;

злочину невеликої тяжкості — 0,15.

При цьому застосовується лише одне з наведених максимальних значень для найвищого ступеня тяжкості, за яким зменшено хоча б один епізод

злочину з посягання на життя*

особливо тяжкого злочину

злочину середньої тяжкості

злочину невеликої тяжкості

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 Кримінального кодексу України) за умови:

застосовується на стадіях провадження в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у разі наявності більше ніж одного епізоду злочинної діяльності. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-5 цієї таблиці

Призначення найменш суворого з передбачених відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України альтернативних покарань або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69 зазначеного Кодексу)

застосовується на стадіях провадження в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у разі призначення такого покарання за всіма епізодами найвищого ступеня тяжкості злочину, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-5, 10 цієї таблиці

Призначення мінімального строку (розміру) покарання:

застосовується на стадіях провадження в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у разі призначення такого строку (розміру) покарання за всіма епізодами найвищого ступеня тяжкості злочину, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа. Не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-5, 9 цієї таблиці

за відсутності судимості

за наявності судимості

Застосування примусових заходів виховного характеру, не пов’язаних з направленням неповнолітнього до спеціальної навчальної установи, у разі вчинення ним тяжкого злочину або злочину середньої тяжкості:

не може одночасно застосовуватися з коефіцієнтами, зазначеними в пунктах 3-5 цієї таблиці. Може застосовуватися на стадіях провадження в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції

в іншому випадку

Залишення без змін рішення суду попередньої інстанції у разі його оскарження стороною обвинувачення в суді апеляційної, касаційної інстанції, Верховному Суді

застосовується у разі, коли за підсумками розгляду в суді попередньої інстанції досягнуто результати, передбачені пунктами 3-11 цієї таблиці, та за підсумками провадження в суді поточної інстанції такі результати не погіршені”;

в абзаці першому формулу

“Р пред = (6 + 8 х К пд + 6 х К пд інш + 4 х К суд 1/п. дій + 8 х К суд 2 + 24 х К суд 3 ) х К ос. кат х О год х К звіт ,”

замінити такою формулою:

“Р пред = (6 + 8 х К пд + 6 х К суд 1/п.дій + 10 х К суд 2 + 26 х К суд 3 ) х К ос. кат х О год х К звіт ,”;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

“К пд — кількість підготовлених та поданих позовних заяв або заяв у порядку окремого провадження (за умови відкриття провадження), зустрічних позовів або відзивів на позовну заяву (відзив), заперечень проти позову, відповідей на відзив, заперечень, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом чи за нововиявленими або виключними обставинами (за умови відкриття провадження), відзивів на них, відповідних заперечень;”;

абзаци п’ятий і шостий виключити;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

“6 — кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку до участі та участь у судовому засіданні (в тому числі складення та подання необхідних процесуальних та інших документів, крім документів, зазначених в абзаці четвертому цього пункту) в межах району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, а у разі представництва інтересів свідка, потерпілого чи заявника у кримінальному провадженні — на участь в іншій процесуальній дії;”;

в абзаці дев’ятому цифру “8” замінити цифрами “10”;

в абзаці одинадцятому цифри “24” замінити цифрами “26”;

в абзаці першому формулу

“Р пр. док = (8 х К пр. д + 6 х К пр. д. ін ) х К ос. кат х О год х К звіт ,”

замінити такою формулою:

“Р пр. док = (3 + 8 х К пр. д + 3 х К пр. д. ін ) х К ос. кат х О год х К звіт ,”;

доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

“3 — кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на побачення з клієнтом та збір інформації, необхідної для підготовки процесуальних документів;”.

У зв’язку з цим абзаци другий — дев’ятий вважати відповідно абзацами третім — десятим;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

К пр. д — кількість підготовлених позовних заяв або заяв у порядку окремого провадження, зустрічних позовів або відзивів на позовну заяву (відзив), заперечень проти позову, відповідей на відзив, заперечень, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом чи за нововиявленими або виключними обставинами, відзивів на них, відповідних заперечень;”;

в абзаці п’ятому цифру “6” замінити цифрою “3”;

в абзаці другому слова “де адвокатові видано доручення” замінити словами “де розташоване робоче місце адвоката”;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

“8 — кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на надання правової допомоги за межами району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, але у межах відповідного регіону, протягом одного дня;”;

в абзаці шостому слова “де адвокатові видано доручення” замінити словами “де розташоване робоче місце адвоката”.